MDMA Molly
Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
Мои дорогие наркоманские гении!
И каков же был финал нашего зимнего наркоманского спектакля? Мы влетели на такой огромной скорости в барьер. Удар был настолько сильным, что мы запросто могли сломать себе все кости.
Сегодня я расскажу вам о своих незабываемых приключениях с закладками, морфином и ускорителем – такой себе наркоманской версией зимних олимпийских игр на быстрых лыжах.
Как-то раз я реквизировал себе несколько закладок МДМА высшего качества. Ничто так не радует наркомана, как качественная закладка! Чувствуешь себя настоящим героем, в сказочном мире, где все вокруг блестит и кажется таким прекрасным.
И вот настало время испытать новую дозу эйфории на скоростном спуске с горы на лыжах. Я одел свои специальные лыжные штаны, взял с собой пару балд, чтобы приемно провести время, и отправился на гору. Нельзя же в таких случаях быть голословным – всегда нужно быть готовым к незабываемым приключениям!
Стоит отметить, что за всю свою наркоманскую карьеру я уже попробовал множество снадобий, но эта комбинация МДМА и быстрых лыж была чем-то невероятным.
Я ощущал себя настоящим героем, словно скользил по льду, двигаясь на такой огромной скорости, что казалось, будто меня срывает с земли. Мои глаза горели как украденный у пожара пламень, а сердце билось в такт динамичному ритму.
Морфин и ускоритель помогли мне полностью погрузиться в эту адреналиновую катушку. Я спускался по склону, не ощущая ничего кроме головокружительной скорости и полного экстаза.
Не могу сказать, что все прошло гладко. В один момент мой мозг глючил и я немного потерял координацию движений, но это только добавило катанию некий кринж и ощущение непредсказуемости.
Обстоятельство, что я был на МДМА, помогло мне держаться в теме, даже когда лыжи начали скользить по воде из-под снега. В этот момент я почувствовал, что стал настоящим водным наркоманом, владеющим искусством скольжения по поверхности воды.
Была у меня и одна забавная история. Во время одного из спусков я встретил на своем пути крутого катальца, который явно был на кетамине. Вид у него был такой же потрясающий, как и у меня – две наркоманские души, объединенные общей страстью к скорости и бешеному веселью.
| Я: | Эй, братишка! Катаемся вместе? |
| Он: | Конечно, дружище! Ты точно находишься в теме? |
| Я: | Ага, в режиме полного кайфа! Вперед! |
И вот мы вместе покорили эти ледяные просторы, оставляя после себя одну длинную полосу веселья и безумия. Мы были настоящими спортсменами, но в своем уникальном виде – наркоманских комиках, готовых к любым сумасшедшим приключениям.
Я уверен, что наши лыжные трюки и веселье выглядели для наблюдающих более впечатляюще, чем любые олимпийские победы.
Мы гоняли, как безумные, по снежным трассам, проходили через воротца, делали невероятные прыжки и кувырки в воздухе. Между нами была такая гармония, словно мы вели своеобразный танец смерти в искусстве наркоманского катания на лыжах.
Но мы были настолько подготовлены и настолько находились в теме, что даже такая напасть не смогла подавить нашу эйфорию. Физическая боль и опасность лишь добавили нам дополнительной порции адреналина. Мы почувствовали себя настоящими наркоманскими героями, которые преодолели все преграды ради момента истинного наслаждения.
В общем, друзья, я вам рассказал о своих замечательных приключениях с МДМА и быстрыми лыжами. Наркомания – дело ответственное, но в то же время увлекательное. Главное – быть находящимся в теме и помнить о мере.
И помните, наркоманские комики, что веселье и адреналин можно испытывать не только на наркотиках. Ведь наша жизнь – это наша самая настоящая наркотикальная ачивка!
